Социологические исследования
- Просмотров: 1492
Социологические исследования библиотек Луганщины в 2007-2009 гг.
На основе поданных в ЛУНБ им. Горького материалов-отчетов о социологических исследованиях в публичных библиотеках Луганской области за период с 2007 по 2009 год был проведен аудиторский анализ самостоятельной социологической практики библиотек. Отчеты получены от 23-х централизованных библиотечных систем области.
Как показал аудит, тематика проводимых локальных разведок довольно разнообразна: исследовались сама библиотека, ее роль и место в жизни громады, ее имидж и степень популярности, изучалась структура читательского контингента и его информационные запросы, мотивы обращения в библиотеку, а также тематические пользовательские приоритеты, степень их удовлетворения и причины образования неудовлетворенного читательского спроса.
Активно изучалось и внедрение новых информационных технологий в практику библиотечного обслуживания населения. Также уделялось внимание и изучению профессионального портрета библиотекаря, в частности сельского работника, молодого специалиста.
По итогам проведенного аудиторского анализа исследовательской работы библиотек области сделаны определенные выводы и предложения по улучшению качества проводимых разведок по некоторым направлениям, требующим более детального внимания.
Полный текст в украинской версии.
Соціологічні дослідження книгозбірень Луганщини у 2007-2009 роках
Останнім часом спостерігається підвищення інтересу до проведення соціологічних досліджень у публічних бібліотеках усіх рівнів: від обласної до сільської. За означений в межах аудиторського аналізу період з 2007 року по 2009 рік дослідницька діяльність бібліотек значно активізувалася. Бібліотеки Луганської області брали участь у всеукраїнських дослідженнях: «Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону» (2007 р.), «Сільські бібліотеки на мапі України» (2007 р.), «Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України» (2008 р.), «Стан фондів публічних бібліотек України. Розділ фонду «Суспільні науки» (2009-2010 рр.), а також у експрес-опитування, що проводилося до фестивалю української книги і читання «Читай українське» (2007 р.). Базами деяких доробок були практично усі бібліотеки Луганського регіону, сегментами інших - вибіркові ЦБС. ЛУНБ ім. Горького приймала участь у всіх дослідженнях державного рівня, а також проводила свої власні доробки різної тематики. Тільки за період, що аналізується сектором розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького виконано значний обсяг науково-дослідної роботи, а саме: щорічний рейтинговий моніторинг читання на Луганщині «Найкраща українська книга», «Українська книга та культура села Луганщини», «Українські видання сучасних вітчизняних авторів», «Краща книга року і рейтинг популярності сучасних українських авторів» (в межах обласної акції «З книгою - у майбутнє!»).
Вивчалися інформаційні потреби та запити різних читацьких груп, у тому числі пріоритетних - дослідження «Моніторинг трансформації інформаційних запитів фахівців та науковців-користувачів ЛУНБ ім. Горького. Приділялась увага також і вивченню фахового портрета бібліотечного працівника - аудиторське дослідження «Бібліотекар на селі - портрет фахівця» та «Я і моя професія». Не обійшли увагою і проблеми документних ресурсів – вивчалися можливості поповнення, а також раціонального використання існуючих фондів: «Про стан забезпечення публічних книгозбірень Луганської області вітчизняною книжковою продукцією» та «Аналіз складу та використання періодичних видань з економіки та права в ЛУНБ ім. Горького».
Ціла низка соціологічних розвідок виконувалася самостійно багатьма ЦБС області. Їхня тематика досить різноманітна і має актуальний характер. Потрібно зазначити, що бібліотеки завжди намагаються реагувати оперативно на зміни, що відбуваються у суспільстві і які впливають на бібліотечне життя.
Предметом таких соціологічних доробок часто стає сама бібліотека з точки зору її ролі та місця у житті громади. В цьому напрямку за період, що аналізується частіше за усіх проводили локальні розвідки Алчевська ЦБС (анкетування «Вы пришли в библиотеку», «Имидж нашей библиотеки»), Первомайська ЦБС (бліц-опитування «Бібліотека майбутнього», дослідження «Бібліотека в контексті соціального розвитку регіону»), Новопсковська ЦБС (дослідження «Бібліотека і читач: аспекти спілкування та етика взаємовідносин»), Краснодонська ЦБС (анкетування «Бібліотека - духовний ресурс держави», «Бібліотека очима читачів», експрес-опитування «Яка бібліотека потрібна читачам»), Міловська ЦБС (міні-опитування «Я і бібліотека»), Луганська ЦБС «Бібліотека у вашому житті».
За підсумками проведення досліджень даної тематики можна зробити слідуючі висновки: публічні бібліотеки Луганського регіону є і, очевидно, й будуть залишатися найбільш затребуваними установами культури серед інших культурно-освітніх закладів міст і сел області. Каталізатором діяльності публічних бібліотек є зростаючі інформаційні потреби та вимоги до якості бібліотечних послуг.
Серед досліджувальних проблем періоду, що аналізується також слід відзначити вивчення бібліотеками змін у структурі читацького контингенту та його інформаційних потреб, мотивів звернення до публічних бібліотек різного рівня, тематичних читацьких пріоритетів, утворення незадоволеного читацького попиту, рівня задоволеності бібліотечним обслуговуванням тощо. Виявлення і задоволення освітніх, інформаційних та особистих потреб реальних і потенційних користувачів бібліотек сьогодні не можливі без застосування принципів маркетингу, націлених на вивчення ефективності бібліотечно-інформаційної роботи, прогнозування попиту і можливостей його задоволення. Саме з цією метою і впроваджують в свою роботу більшість публічних бібліотек регіону маркетингові дослідження та розвідки, що дозволяють вивчати фактори, які сприяють збільшенню кількості користувачів, зокрема структуру населення регіону та зміни в ній, ефективність кожної бібліотечної послуги, сильні і слабкі місця в роботі бібліотеки, зовнішній вплив – ступінь популярності, імідж бібліотеки.
Такими проблемами опікувалися практично усі бібліотеки області, в роботу яких впроваджувались соціологічні доробки. Найбільш активними в цьому сенсі були Краснолуцька ЦБС (анкетування «Вивчення та задоволення читацьких запитів», «Вивчення читацького попиту на періодичні видання в бібліотеках ЦБС», Луганська ЦБС (анкетування «Книга. Читач. Час», «Що читає людина читаюча?»), Лутугинська ЦБС (локальна розвідка «Попит населення на платні бібліотечні та інформаційні послуги»), Марківська ЦБС (експрес-опитування «Світ твоїх читацьких захоплень», «Вивчення попиту на книги серед читачів-пенсіонерів»), Рубіжанська ЦБС (соціологічне опитування «Вивчення інформаційних потреб та запитів по екології»), Лисичанська ЦБС (анкетування «Сучасні користувачі бібліотеки: які вони?»), Брянківська ЦБС (експрес-опитування «Читацький попит на українську книгу»).
Впродовж останніх років новітні інформаційні технології почали активно впроваджуватися у практику бібліотечного обслуговування населення. І хоча далеко не всі бібліотечні заклади області (особливо сільські) можуть дозволити собі активно освоювати та розвивати нові форми збирання, оброблення, накопичення інформації за допомогою Інтернет-ресурсів, в бібліотеках вже почала формуватися нова категорія споживача -користувач Інтернет. Тому цей напрям в діяльності деяких бібліотечних систем регіону вже активно вивчається і за період, що аналізується, є певні результати. Проводили соціологічні розвідки: Луганська ЦБС для дорослих «Що ми обираємо: книги чи комп’ютер?», Брянківська ЦБС – «Книга чи Інтернет: спільники чи суперники?», «Інтернет очима користувачів - рік поспіль», Свердловська ЦБС моніторила діяльність свого Інтернет-центру та Краснолуцька ЦБС анкетувала користувачів інформаційно-консалтингового центру з приводу використання Інтернет-технологій та виявлення пріоритетів в їх інформаційних запитах, а також провела соціологічне дослідження «Ефективність роботи з користувачами в умовах застосування нових технологій».
Проблема незадоволеного читацького попиту є актуальною для бібліотек усіх рівнів. Кожний тип бібліотечних установ має свої особливості як щодо характеру та тематики читацьких вимог, так, відповідно, і відмов. У наукових обласних бібліотеках не задовольняються запити на галузеву літературу, а в міських та районних – на художню.
Деякі книгозбірні регіону, що брали участь у загальнодержавному дослідженні «Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію, пропозиції щодо її видання та перевидання» (розроблено НПБУ), не тільки зібрали потрібні дані, але й потім провели свої дослідження, використовуючи вже накопичений досвід у вивченні незадоволеного попиту.
Так, за період, що аналізується найбільш плідно в цьому напрямку працювали бібліотеки Краснолуцької, Новопсковської, Біловодської ЦБС. У ході проведення локальних досліджень було здійснено опитування користувачів та бібліотечних працівників, що їх обслуговують, зроблено аналіз незадоволених читацьких вимог, запитів та картотек обліку відмов. За результатами проведеної роботи фахівцями бібліотек створено банки даних (списки) щодо видання та перевидання українських книжок, які необхідно враховувати при комплектуванні бібліотек.
Дослідники з регіональних бібліотек приділяли увагу і вивченню фахового портрета бібліотечного працівника, зокрема сільського бібліотекаря, молодого фахівця. Розвідки проводились за такими темами: «Социологический портрет библиотекаря» (Краснодонська ЦБС), «Бібліотекар на селі. Портрет фахівця» (Новопсковська ЦБС), «Твоє коло професійного читання» (Марківська ЦБС), «Інформаційна культура бібліотечного працівника» (Краснолуцька ЦБС), «Підвищення якості обслуговування. Погляд фахівця» (Лисичанська ЦБС), «Самооценкаработысотрудникабиблиотеки» (Свердловська ЦБС), «Інформаційна грамотність бібліотекаря» (Алчевська ЦБС). У ході досліджень було отримано інформацію про соціально-демографічний стан бібліотекарів, зміст їхньої праці, найважливіші професійні та особистісні якості, емоційний стан під час роботи, регулярність і коло читання, ставлення фахівців до платних послуг, а також оцінку власної професійної зрілості, проблем бібліотек і шляхів їхнього практичного вирішення у майбутньому.
Отже, за отриманими результатами можно зробити певні висновки: професія бібліотекаря в умовах інформатизації набуватиме все більшого значення. Але вона має пройти певні трансформації, щоб повністю відповідати вимогам, які ставить перед нею час. На жаль, існуючий статус бібліотек і бібліотечних працівників не повністю відповідає їхній ролі в суспільстві, використання інформаційного потенціалу бібліотек часто гальмується слабкою комп’ютерно-телекомунікаційною базою, рівень фахової освіти потребує змін з огляду на сучасний зміст бібліотечної практики.
В ході аналізування отриманих матеріалів (надані 23-ма ЦБС області) виявилося, що у дослідницькій діяльності наших публічних книгозбірень є ще деякі лакуни - сегменти бібліотечної діяльності, що не вивчаються. Майже зовсім не досліджувалися проблеми сільських бібліотек, їхнє складне становище, їхнє місце в житті сільської громади, пріоритети в інформаційних потребах селян та ступінь їхнього задоволення.
Вимагають великої уваги і проблеми документних ресурсів - найгостріша больова точка бібліотек. В умовах дефіциту фінансування потрібно вивчати можливості раціонального використання існуючих фондів, визначати причини існування їхніх пасивних частин, тощо. Цей напрямок в дослідженнях книгозбірень теж не знайшов відображення.
Залишається необхідність постійного вивчення незадоволеного читацького попиту з метою коригування своєї політики комплектування бібліотек. В переважній більшості отриманих від ЦБС соціологічних доробок, цей аспект бібліотечної практики не знайшов достатньої уваги.
В цілому ж, на основі аналізу звітів, що надані в ЛУНБ ім. Горького, можна відзначити певні позитивні зміни у проведенні дослідної роботи та підготовці подальших висновків. Якщо раніше абсолютна більшість таких матеріалів мала суто описовий та констатуючий характер, то зараз все частіше в висновках досліджень прослідковуються спроби узагальнення отриманих даних, їхнього детального розгляду. В основі покращення діяльності бібліотекарів-дослідників, на наш погляд, лежить перш за все багаторічний професійний досвід, що дозволяє, часто інтуїтивно, рухатися у вірному напрямі.
Але, відсутність суто фахової підготовки та недостатній рівень володіння науковими методами прогнозування все ж таки відображаються на якості організації та проведення соціологічних досліджень, результатом яких повинно бути прийняття управлінських рішень щодо змістовних або технологічних змін у роботі бібліотеки.
Аналіз підготувала: завідувачка сектором розвитку
бібліотек ВНАРБ ЛУНБ ім. М.Горького
Суслова В.Б.
Відповідальний за випуск: заступник директора
з наукової роботи ЛУНБ ім. М.Горького
Соцков О.В.
Комп’ютерний набір: Шелегеда Г.С.